|
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду
без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС
України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну
потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів,
затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
33.3. Водії та власники транспортних засобів, причетних до
дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна
зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у
такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної
пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком
(у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ)
представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також
забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна
(транспортних засобів).
Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку
збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому
стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної
пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів
після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41
цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну
пригоду його уповноважений представник не прибув до
місцезнаходження такого пошкодженого майна.
33.4. У разі оформлення працівниками Державтоінспекції МВС
України відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду
вони також встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності
учасників цієї пригоди і сприяють представникам страховиків
(МТСБУ) у проведенні огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і
транспортних засобів, причетних до неї.
{ Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005; в редакції Закону N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Стаття 33-1. Сприяння страховику та МТСБУ у розслідуванні
причин та обставин дорожньо-транспортної
пригоди, яка може бути підставою для здійснення
страхового відшкодування (регламентної виплати)
33-1.1. Страхувальник, інша особа, відповідальність якої
застрахована, водій транспортного засобу, причетного до
дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання
відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та
МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної
пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб
або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках,
передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй
обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї
документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи
робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або
документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги
виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.
33-1.2. На підставі письмового запиту страховика або МТСБУ
підрозділ Державтоінспекції МВС України зобов'язаний надати йому
довідку про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок видачі
якої встановлюється Міністерством внутрішніх справ України; заклад
охорони здоров'я - довідку про тимчасову втрату працездатності
(лікування), форма та порядок видачі якої встановлюється
Міністерством охорони здоров'я України, відомості про діагноз,
лікування та прогноз хвороби потерпілого, висновки судово-медичної
експертизи, а також іншу інформацію, необхідну для вирішення
питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної
виплати; медико-соціальна експертна комісія - документи, що
підтверджують ступінь втрати професійної чи загальної
працездатності потерпілого; суди та правоохоронні органи - копії
наявних документів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної
пригоди, розміру заподіяної та відшкодованої шкоди.
Зазначені в цьому пункті документи надаються безоплатно.
Строк надання такої інформації (довідок та інших документів)
органами державної влади (у тому числі судовими та
правоохоронними) та органами місцевого самоврядування, медичними
закладами, а також іншими юридичними особами не може перевищувати
30 днів з дня надходження запиту страховика (МТСБУ).
{ Закон доповнено статтею 33-1 згідно із Законом N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Стаття 34. Дії страховика та МТСБУ після отримання
інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка
може бути підставою для здійснення страхового
відшкодування (регламентної виплати)
34.1. Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня
отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки
страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі
здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для
своєчасного здійснення страхового відшкодування.
34.2. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення
про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках,
передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний
направити свого представника (працівника, аварійного комісара або
експерта) на місце настання страхового випадку та/або до
місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання
страхового випадку та розміру збитків.
34.3. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених
статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк,
потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або
експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у
випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ)
зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення
експертизи (дослідження).
34.4. Для визначення причин настання страхового випадку та
розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники.
Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні
комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні
комісари чи експерти.
{ Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005; в редакції Закону N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Стаття 35. Заява про страхове відшкодування
35.1. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи
інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом
30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну
пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41
цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій
заяві має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його
місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або
місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування
заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб,
відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних
за заподіяну шкоду, та потерпілих;
ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
35.2. До заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший
документ, яким відповідно до законодавства України може
посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ, що посвідчує право заявника на отримання
страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво
про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або
його законним представником;
в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного
номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником
є фізична особа;
г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене
майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі
вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника
про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
д) документи, що підтверджують витрати на поховання
потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на
поховання потерпілого;
е) документи, що підтверджують перебування на утриманні
потерпілого, його доходи за попередній (до настання
дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій,
надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги
заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;
є) відомості про банківські реквізити заявника (за
наявності).
Документи, зазначені у підпунктах "а"-"ґ" цього пункту,
надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених
заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду
оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в
оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою
копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи
організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або
посвідчена особою, якій подається заява про страхове
відшкодування.
35.3. Особа, якій подається заява про страхове відшкодування,
зобов'язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час
складення заяви і на вимогу заявника зобов'язана ознайомити його з
відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення
страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на
підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.
{ Стаття 35 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005; в редакції Закону N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Стаття 36. Прийняття рішення про здійснення страхового
відшкодування (регламентної виплати) страховиком
та порядок його виплати
36.1. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього
Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає
вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування
(регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового
відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення
страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у
зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі
рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового
відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому
порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує ліміт
відповідальності страховика, розмір страхової виплати
(регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеним
лімітом.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду
без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС
України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну
потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів,
затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним
розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на
отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у
статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну
пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про
страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти
рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної
виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю
документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик
(МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового
відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі
заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має
право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за
результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і
потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не
наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав,
визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти
вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового
відшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній,
господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку
припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених
статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання
рішенням у такій справі законної сили.
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи
інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення
страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з
порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття
рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної
виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого
прострочення.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного
рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове
повідомлення про прийняте рішення.
36.3. У разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної
шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір
страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких
осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на
кількість таких осіб.
Якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох
транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у
складі одного транспортного составу або під час буксирування із
застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням
буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний
опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється
страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей
тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.
Якщо водії транспортних засобів скористалися правом,
передбаченим пунктом 33.2 статті 33 цього Закону, страховик
відшкодовує виключно шкоду, визначену статтями 29 та 30 цього
Закону.
36.4. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата)
здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право
на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які
надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове
відшкодування за договором майнового страхування (крім
регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1
статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги,
пов'язані з відшкодуванням збитків.
Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або
особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує
витрати особи, звільненої від цього виду обов'язкового страхування
на підставі пункту 13.1 статті 13 цього Закону або
відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією
відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування
"Зелена картка", за умови, що такі витрати здійснюються за згодою
страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено
повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без
попереднього погодження із страховиком (МТСБУ).
Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата)
здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
36.5. За кожен день прострочення виплати страхового
відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ)
особі, яка має право на отримання такого відшкодування,
сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки
Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який
нараховується пеня.
36.6. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані
збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була
передбачена договором страхування.
36.7. Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у
здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може
бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на
відшкодування, у судовому порядку.
{ Стаття 36 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від
17.02.2011 }
Стаття 37. Відмова у здійсненні страхового відшкодування
(регламентної виплати)
37.1. Підставою для відмови у здійсненні страхового
відшкодування (регламентної виплати) є:
37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої
застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або
потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена
норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними
громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної
оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя,
здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до
закону;
37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована
(страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину,
що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41
цього Закону);
37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має
право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим
Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ)
встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та
обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;
37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж
одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох
років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з
моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;
37.1.5. одержання страхувальником повного відшкодування шкоди
за договором майнового страхування від особи, яка її завдала.
37.2. Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової
виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з
обґрунтуванням причин відмови.
37.3. Незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ) не
є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування
(регламентної виплати).
{ Стаття 37 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від
17.02.2011 }
Стаття 38. Регресний позов страховика та МТСБУ
38.1. Страховик після виплати страхового відшкодування має
право подати регресний позов:
38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого
транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:
а) якщо він керував транспортним засобом у стані
алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
{ Підпункт "а" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 в редакції
Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
б) якщо він керував транспортним засобом без права на
керування транспортним засобом відповідної категорії;
в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його
участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від
проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану
алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або
вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх
основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу
аптечки або призначені медичним працівником); { Підпункт "в"
підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 в редакції Закону N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в
установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності
технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим
вимогам Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п );
ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов,
визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;
д) якщо страховий випадок настав з використанням
забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений
договором внутрішнього страхування (при укладенні договору
страхування з умовою використання транспортного засобу в період,
передбачений договором страхування); { Підпункт 38.1.1 пункту 38.1
статті 38 доповнено підпунктом "д" згідно із Законом N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
38.1.2. до підприємства, установи, організації, що відповідає
за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної
пригоди шкода виникла з їх вини;
38.1.3. до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.
38.2. МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право
подати регресний позов:
38.2.1. до власника, водія транспортного засобу, який
спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою
цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті
13.1 статті 13 цього Закону; { Підпункт 38.2.1 пункту 38.2 статті
38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 )
від 17.02.2011 }
38.2.2. до водія транспортного засобу, який заволодів
транспортним засобом за допомогою протиправних дій;
38.2.3. до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб,
що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний,
але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому
цим Законом;
38.2.4. до підприємства, установи, організації, що
відповідають за стан дороги, якщо заподіяна у результаті
дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини;
38.2.5. до особи, визначеної у пункті 13.1 статті 13 цього
Закону, яка причетна до дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона
керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного
чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що
знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо вона відмовилася
від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо
стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо
вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість
реакції, та/або вжила алкоголь, наркотики чи лікарські препарати,
виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно
затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником),
та/або вона керувала транспортним засобом без права на керування
транспортним засобом відповідної категорії, та/або самовільно
залишила місце пригоди. { Пункт 38.2 статті 38 доповнено
підпунктом 38.2.5 згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від
17.02.2011 }
Стаття 38-1. Відповідальність за порушення умов страхування
38-1.1. У разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування
за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого
транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення
коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи
водієм, водійський стаж якого є меншим, ніж визначено умовами
договору страхування, то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну
внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати
страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
38-1.2. У разі якщо невиконання (неналежне виконання) особою,
відповідальність якої застрахована, водієм забезпеченого
транспортного засобу чи особою, визначеною у пункті 13.1 статті 13
цього Закону, обов'язку, передбаченого пунктом 33-1.1 статті 33-1
цього Закону, призвело до порушення строку здійснення страхового
відшкодування (регламентної виплати), страховик (МТСБУ) має право
вимагати від такої особи компенсацію в розмірі 20 відсотків
виплаченого страхового відшкодування (регламентної виплати).
{ Розділ III доповнено статтею 38-1 згідно із Законом N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Розділ IV
МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ
Стаття 39. Моторне (транспортне) страхове бюро України
39.1. Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним
об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у
МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів.
МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і
здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства
України та свого Статуту.
Статут МТСБУ затверджується зборами засновників (членів)
МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється
відповідно до вимог законодавства.
МТСБУ не може виступати засновником чи співзасновником
юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю та/або
мають на меті одержання прибутку.
39.2. Основними завданнями МТСБУ є:
39.2.1. здійснення виплат із централізованих страхових
резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах,
передбачених цим Законом;
39.2.2. управління централізованими страховими резервними
фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання
покладених на нього функцій;
39.2.3. забезпечення членства України в міжнародній системі
автомобільного страхування "Зелена картка" та виконання
загальновизнаних зобов'язань перед уповноваженими організаціями
інших країн - членів цієї системи;
39.2.4. збирання необхідної інформації про обов'язкове
страхування цивільно-правової відповідальності для узагальнення та
внесення пропозицій щодо удосконалення механізму здійснення
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
39.2.5. співробітництво з уповноваженими організаціями інших
країн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності,
координація обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників та/або водіїв транспортних засобів -
нерезидентів у разі в'їзду їх на територію України та власників
та/або водіїв транспортних засобів - резидентів - у разі їх виїзду
за межі України;
39.2.6. співробітництво з органами Міністерства внутрішніх
справ України та іншими органами державної влади з питань
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
39.2.7. розробка зразків страхових полісів і договорів
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що
затверджуються Уповноваженим органом;
39.2.8. надання страховикам інформації щодо страхових
випадків стосовно конкретних страхувальників.
Стаття 40. Повноваження МТСБУ
40.1. МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди:
на території країн - членів міжнародної системи
автомобільного страхування "Зелена картка", заподіяної власниками
та/або користувачами зареєстрованих в Україні транспортних
засобів, якщо такі власники та/або користувачі надали іноземним
компетентним органам страховий сертифікат "Зелена картка", виданий
від імені страховиків - членів МТСБУ;
на території України, заподіяної водіями - нерезидентами, на
умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове
страхування цивільно-правової відповідальності та принципами
взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів
міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за
інших обставин, визначених чинним законодавством про
цивільно-правову відповідальність.
40.2. У разі якщо МТСБУ відповідно до правил міжнародної
системи автомобільного страхування "Зелена картка" було здійснене
відшкодування шкоди за страховика - члена об'єднання або за
власника та/або користувача зареєстрованого в Україні
транспортного засобу, який використовував за кордоном підроблений
або змінений у незаконний спосіб страховий сертифікат "Зелена
картка" та спричинив дорожньо-транспортну пригоду, відповідні
витрати МТСБУ мають бути компенсовані такими особами в повному
обсязі у порядку, визначеному для міжнародної системи
автомобільного страхування "Зелена картка".
40.3. МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів
або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти,
у порядку, встановленому Уповноваженим органом ( z0259-06 ), для
визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у
випадках, визначених у статті 41 цього Закону, та необхідності
перевірки дій страховика відповідно до пункту 36.3 статті 36 цього
Закону.
{ Статтю 40 доповнено пунктом 40.3 згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Стаття 41. Регламентні виплати з централізованих страхових
резервних фондів МТСБУ
41.1. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих
відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її
заподіяння:
а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою
цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної
транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті
1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному
засобі; { Підпункт "а" пункту 41.1 статті 41 в редакції Закону
N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 }
б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка
заподіяна майну та навколишньому природному середовищу;
в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не
з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи;
г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13
цього Закону;
ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника
МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання
його зобов'язань за договором обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності;
д) у разі надання страхувальником або особою,
відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу
працівникам міліції та медичним працівникам закладів охорони
здоров'я згідно з чинним законодавством;
е) за інших обставин, визначених законодавством про
цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних
засобів.
Регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а"-"д" цього
пункту, розподіляються в порядку, встановленому президією МТСБУ.
{ Абзац дев'ятий пункту 41.1 статті 41 в редакції Закону N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005 }
41.2. МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій
відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її
заподіяння:
а) у разі недостатності коштів та майна страховика - повного
члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для
виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності;
б) власниками зареєстрованих в Україні транспортних засобів,
якщо такі власники надали відповідним уповноваженим органам інших
країн страховий сертифікат "Зелена картка", виданий від імені
страховиків - членів МТСБУ, та за умови, що такий страховик не
відшкодував шкоду;
в) на території України, водіями-нерезидентами, на умовах та
в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території
країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування
"Зелена картка";
г) за інших обставин, визначених законом про цивільно-правову
відповідальність та міжнародними договорами стосовно обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності.
Регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а" та "в" цього
пункту, розподіляються рівними частками між повними членами МТСБУ.
41.3. МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть
задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування.
В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не
компенсована за договорами інших видів страхування.
{ Статтю 41 доповнено пунктом 41.3 згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005 }
41.4. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих
здійснює оплату послуг аварійних комісарів, експертів або
юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти,
залучених відповідно до пункту 40.3 статті 40 цього Закону.
{ Статтю 41 доповнено пунктом 41.4 згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Стаття 42. Фінансове забезпечення діяльності МТСБУ
Фінансування статутної діяльності МТСБУ здійснюється за
рахунок внесків страховиків - членів МТСБУ, а також за рахунок
пасивних доходів від тимчасово розміщених коштів цього фонду та
інших джерел, не заборонених законодавством, у порядку,
визначеному Статутом МТСБУ, та в обсягах, передбачених кошторисом,
що затверджується президією МТСБУ.
Стаття 43. Централізовані страхові резервні фонди МТСБУ
43.1. Для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ
перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються такі
централізовані страхові резервні фонди:
43.1.1. фонд страхових гарантій, призначений для забезпечення
платоспроможності МТСБУ під час взаєморозрахунків з уповноваженими
організаціями інших країн у галузі страхування цивільно-правової
відповідальності, з якими МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання
договорів такого страхування та взаємне врегулювання питань
стосовно відшкодування шкоди. Мінімальний розмір фонду страхових
гарантій встановлюється на рівні встановленого Законом України
"Про страхування" ( 85/96-ВР ) мінімального розміру статутного
фонду страховика, що займається видами страхування іншими, ніж
страхування життя;
43.1.2. фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних
пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення
розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом.
43.2. Джерелами формування централізованих страхових
резервних фондів є:
43.2.1. разові гарантійні внески страховиків у розмірі,
визначеному цим Законом;
43.2.2. відрахування страховиків з премій обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності у розмірі,
визначеному Координаційною радою МТСБУ;
43.2.3. повернені МТСБУ в регресному порядку кошти за
заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду;
43.2.4. добровільні внески та пожертвування.
43.3. Порядок і умови формування централізованих страхових
резервних фондів встановлюються положенням про порядок і умови
формування централізованих страхових резервних фондів, що
затверджується президією МТСБУ та погоджується з Координаційною
радою МТСБУ.
43.4. Кошти централізованих страхових резервних фондів,
створених при МТСБУ, розміщуються з урахуванням безпечності,
прибутковості та ліквідності і мають бути представлені активами
таких категорій: грошові кошти на банківських рахунках, банківські
депозити (вклади), цінні папери, що емітуються державою.
Рішення про використання коштів централізованих страхових
резервних фондів відповідно до встановленої мети приймає дирекція
МТСБУ відповідно до положення про централізовані страхові резервні
фонди МТСБУ, що затверджується президією МТСБУ за погодженням з
Координаційною радою МТСБУ.
43.5. За рахунок членських внесків страховиків - членів МТСБУ
при МТСБУ створюється цільовий фонд, призначений для фінансування
діяльності МТСБУ, в тому числі для створення, підтримки та
обслуговування єдиної централізованої бази даних щодо
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Використання коштів з фонду фінансування діяльності МТСБУ
здійснюється дирекцією МТСБУ відповідно до кошторису, що
затверджується президією МТСБУ.
Про використання коштів цього фонду дирекція МТСБУ звітує
щорічно перед Координаційною радою МТСБУ та президією МТСБУ.
43.6. Нагляд за використанням коштів централізованих
страхових резервних фондів та цільового фонду фінансування
діяльності МТСБУ здійснює Координаційна рада МТСБУ.
Стаття 43-1. Фонд попереджувальних заходів МТСБУ
43-1.1. З метою проведення попереджувальних заходів,
спрямованих на підвищення безпеки дорожнього руху та зменшення
кількості страхових випадків за обов'язковим страхуванням
цивільно-правової відповідальності, створюється фонд
попереджувальних заходів МТСБУ.
43-1.2. Джерелами формування фонду попереджувальних заходів
МТСБУ є:
43-1.2.1 відрахування страховиків з премій обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності у розмірі,
визначеному президією МТСБУ, але не більше ніж 1 відсоток включно
від отриманих премій за внутрішніми договорами обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності;
43-1.2.2 добровільні внески та пожертвування;
43-1.3. Порядок, умови формування та використання коштів
фонду попереджувальних заходів МТСБУ встановлюються положенням про
цей фонд, що затверджується президією МТСБУ та погоджується з
Координаційною радою МТСБУ.
Кошти фонду попереджувальних заходів МТСБУ є коштами МТСБУ,
використання цих коштів здійснюється дирекцією МТСБУ. Про
використання коштів цього фонду дирекція МТСБУ звітує щорічно
перед Координаційною радою МТСБУ та президією МТСБУ.
( Закон доповнено статтею 43-1 згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005 )
Стаття 44. Органи управління та контролю МТСБУ
44.1. Органами управління та контролю МТСБУ є:
загальні збори членів МТСБУ;
Координаційна рада МТСБУ;
президія;
дирекція;
інші визначені Статутом МТСБУ органи.
44.2. Структура, функції, компетенція, порядок формування та
роботи органів управління та контролю МТСБУ визначаються Статутом
МТСБУ з урахуванням положень цього Закону.
Стаття 45. Загальні збори членів МТСБУ
45.1. Загальні збори членів МТСБУ складаються з усіх
страховиків - асоційованих і повних членів МТСБУ та є вищим
органом МТСБУ.
45.2. Загальні збори членів МТСБУ скликаються президією МТСБУ
не менше двох разів на рік та вважаються повноважними, якщо на них
присутні члени МТСБУ, обсяг відрахувань яких до централізованих
страхових резервних фондів за останнє календарне півріччя, що
передує засіданню загальних зборів, становить більше 50 відсотків
від загального обсягу таких відрахувань за той самий період.
45.3. У разі якщо повноважне засідання загальних зборів
членів МТСБУ не скликається протягом 210 днів або скликані
загальні збори членів МТСБУ не спроможні прийняти рішення,
відповідні повноваження загальних зборів виконуються
Координаційною радою МТСБУ.
45.4. До компетенції загальних зборів членів МТСБУ належить
вирішення таких питань:
а) визначення основних напрямів діяльності МТСБУ;
б) внесення змін та доповнень до Статуту МТСБУ;
в) обрання членів президії МТСБУ;
г) прийняття страховиків до членів МТСБУ та виключення з
членів МТСБУ;
ґ) затвердження річних результатів діяльності МТСБУ та
висновків ревізійної комісії;
д) затвердження розміру, порядку та строків сплати членських
внесків;
е) інші повноваження відповідно до Статуту МТСБУ.
Загальні збори членів МТСБУ можуть делегувати свої
повноваження, крім зазначених у підпунктах "б", "в" і "г" цього
пункту, президії МТСБУ. Статутом МТСБУ можуть бути встановлені
інші обмеження щодо делегування повноважень загальних зборів
членів МТСБУ.
45.5. Для прийняття рішень з питань, зазначених у пунктах
"а", "б", "в" і "д" пункту 45.4 цієї статті, необхідна більшість у
2/3 голосів присутніх на загальних зборах членів МТСБУ. Рішення з
інших питань, віднесених до компетенції загальних зборів членів
МТСБУ, приймаються простою більшістю голосів присутніх на
загальних зборах членів МТСБУ.
45.6. При вирішенні будь-яких питань загальними зборами
членів МТСБУ кожен член МТСБУ має один голос, крім випадків,
передбачених цим Законом.
Стаття 46. Координаційна рада МТСБУ
46.1. Координаційна рада МТСБУ є органом, що здійснює нагляд
та контроль за діяльністю МТСБУ.
До компетенції Координаційної ради МТСБУ належить вирішення
таких питань:
а) здійснення контролю за виконанням МТСБУ своїх повноважень
відповідно до нормативно-правових актів у сфері страхування
цивільно-правової відповідальності;
б) внесення загальним зборам членів МТСБУ пропозиції з питань
удосконалення діяльності МТСБУ;
в) вирішення у разі потреби питання проведення позачергових
ревізійних та аудиторських перевірок фінансово-господарської
діяльності МТСБУ;
г) здійснення тимчасового виконання функцій загальних зборів
членів та президії МТСБУ у випадках, передбачених цим Законом;
ґ) забезпечення взаємодії МТСБУ з органами виконавчої влади;
д) подання на розгляд Уповноваженого органу та інших органів
державної влади пропозиції про вдосконалення нормативно-правових
актів, які регулюють питання щодо обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності;
е) скликання у разі потреби позачергових засідань загальних
зборів членів МТСБУ;
є) встановлення розмірів відрахувань з премій обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності до централізованих
страхових резервних фондів;
ж) погодження призначення дирекції МТСБУ та директора МТСБУ;
з) погодження положень про централізовані страхові фонди
МТСБУ;
и) погодження положення про фонд попереджувальних заходів
МТСБУ. ( Пункт 46.1 статті 46 доповнено абзацом тринадцятим згідно
із Законом N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )
Координаційна рада не має права втручатися в оперативну
діяльність МТСБУ, крім здійснення нею функцій інших органів МТСБУ
у випадках, передбачених цим Законом.
46.2. Склад Координаційної ради визначається Статутом МТСБУ.
46.3. Засідання Координаційної ради проводяться у разі
потреби, але не рідше одного разу на квартал і скликаються головою
ради шляхом письмового повідомлення не пізніше ніж за 7 днів до
дня засідання. Засідання Координаційної ради вважається
правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 членів
Координаційної ради.
Члени ради беруть участь у роботі Координаційної ради, мають
право вносити на її розгляд пропозиції з питань обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності та організовують
підготовку матеріалів для розгляду на її засіданнях.
Якщо член Координаційної ради не має змоги брати участь у
засіданні ради у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, службовим
відрядженням чи з інших поважних причин, він може надати
повноваження своєму представнику з обов'язковим повідомленням про
це голови Координаційної ради.
46.4. Рішення Координаційної ради вважається прийнятим, якщо
за нього проголосувала не менш як половина загальної кількості
членів Координаційної ради, присутніх на засіданні Координаційної
ради. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови
Координаційної ради, а в разі відсутності голови ради - голос його
заступника.
Рішення Координаційної ради є обов'язковими для виконання
іншими органами та посадовими особами МТСБУ. У разі невиконання
органом МТСБУ зазначених рішень Координаційна рада може скликати
загальні збори членів МТСБУ з питання про відповідальність
відповідного органу чи посадової особи МТСБУ.
У разі якщо повноважне засідання Координаційної ради не
скликається протягом 120 днів або Координаційна рада не спроможна
прийняти рішення з певного питання у вказаний термін, функції
Координаційної ради виконуються Уповноваженим органом.
Стаття 47. Президія МТСБУ
47.1. Президія МТСБУ здійснює загальне керівництво діяльністю
МТСБУ відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів,
Статуту МТСБУ, рішень загальних зборів членів МТСБУ та
Координаційної ради МТСБУ.
47.2. Президія складається з представників семи страховиків -
членів МТСБУ, які обираються терміном на один рік з правом
переобрання на наступні терміни, у такому порядку:
47.2.1. представники трьох страховиків обираються загальними
зборами членів МТСБУ, причому голоси між членами МТСБУ
розподіляються пропорційно часткам членів МТСБУ у загальному
обсязі відрахувань до централізованих страхових резервних фондів
МТСБУ за останнє календарне півріччя, що передує засіданню
загальних зборів;
47.2.2. представники чотирьох страховиків обираються
загальними зборами членів МТСБУ, причому кожен член МТСБУ має один
голос.
47.3. Президія очолюється президентом МТСБУ, що обирається
президією.
47.4. До компетенції президії належить:
а) вирішення будь-яких питань діяльності МТСБУ, крім тих, які
належать до компетенції загальних зборів членів МТСБУ і
Координаційної ради та дирекції МТСБУ;
б) затвердження кошторису витрат на утримання МТСБУ (в тому
числі фонду заробітної плати), штатного розпису МТСБУ;
в) призначення директора та інших членів дирекції МТСБУ за
погодженням з Координаційною радою МТСБУ;
г) затвердження, за погодженням з Координаційною радою МТСБУ,
положення про порядок і умови формування централізованих страхових
резервних фондів, положення про порядок розміщення коштів
централізованих страхових резервних фондів та положення про фонд
попереджувальних заходів МТСБУ; ( Підпункт "г" пункту 47.4 статті
47 в редакції Закону N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )
Страница 1 2 3
| 
