Главная Вопросы ГАИ
Новости Полезное
Авто-базар Закон
Новые авто Каталог предприятий
Автосалоны
Обучение ПДД Тест-драйв
RSS-новости RSS-вопросы ГАИ
   
 Карта сайта
Главная Новости
Авто-базар Полезное
Новые авто Каталог предприятий
Карта предприятий Закон
Отзывы автовладельцев Тест-драйв
Форум Задать вопрос ГАИ
Обучение ПДД Автосалоныnew
Контакты

   Поиск по сайту


Главная/Закон

                    З А К О Н   У К Р А Ї Н И 
Про обов'язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних
транспортних засобів
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 1, ст.1 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.3
N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, ВВР, 2009, N 10-11, ст.137
N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 23, ст.160
N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011, ВВР, 2011, N 39, ст.386
N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }

Цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування
шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при
експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1.1. страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни,
що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю,
здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного
транспортного засобу;

1.2. страховики - страхові організації, що мають право на
здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів
відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України
"Про страхування" ( 85/96-ВР );

1.3. потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю
та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної
пригоди з використанням транспортного засобу;
{ Пункт 1.3 статті 1 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від
17.02.2011 }

1.4. особи, відповідальність яких застрахована, -
страхувальник та інші особи, які експлуатують забезпечений
транспортний засіб на законних підставах;
{ Пункт 1.4 статті 1 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від
17.02.2011 }

1.5. наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) -
це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а
також встановленого на ньому спеціального обладнання чи
механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку в
органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх
справ України (далі - Державтоінспекція МВС України) та/або
допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію
України для тимчасового користування, зареєстровані в інших
країнах.

У цьому Законі не вважається транспортним засобом пристрій,
який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але щодо якого
не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу
транспортного засобу; { Пункт 1.5 статті 1 доповнено абзацом
другим згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

1.6. власники транспортних засобів - юридичні та фізичні
особи, які відповідно до законів України є власниками або
законними володільцями (користувачами) наземних транспортних
засобів на підставі права власності, права господарського відання,
оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно
експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах;
{ Пункт 1.6 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

1.7. забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб,
зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації
особами, відповідальність яких застрахована;
{ Пункт 1.7 статті 1 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від
17.02.2011 }

1.8. страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору
страхування, яка посвідчує укладення такого договору;
{ Пункт 1.8 статті 1 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від
17.02.2011 }

1.9. бонус-малус - система підвищень або знижок до базової
ставки страхового тарифу, за допомогою якої страховик коригує
страхову премію залежно від того, чи були страхові випадки по
відношенню до об'єкта страхування у певному проміжку часу;

1.10. Уповноважений орган - національна комісія, що здійснює
державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; { Пункт
1.10 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3610-VI
( 3610-17 ) від 07.07.2011 }

1.11. страховий сертифікат "Зелена картка" - страховий
сертифікат єдиної форми, що застосовується в країнах - членах
міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка",
які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті;

1.12. дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під
час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або
поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.12 згідно із Законом N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

Стаття 2. Законодавство про обов'язкове страхування
цивільно-правової відповідальності власників
наземних транспортних засобів

2.1. Відносини у сфері обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Цивільним
кодексом України ( 435-15 ), Законом України "Про страхування"
( 85/96-ВР ), цим та іншими законами України і
нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо
норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів
цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього
Закону.
{ Пункт 2.1 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

2.2. Якщо міжнародним договором України, згода на
обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені
інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то на території
України застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 3. Мета здійснення обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності
здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної
життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів
страхувальників.

Стаття 4. Суб'єкти обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності

Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності є страхувальники, страховики, особи,
цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне
(транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) та потерпілі.

Стаття 5. Об'єкт обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності та умови відшкодування шкоди

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать
законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою,
цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди,
заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок
експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Розділ II
УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ ОБОВ'ЯЗКОВОГО
СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Стаття 6. Страховий випадок

Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода
третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася
за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої
настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність
якої застрахована за договором.

Стаття 7. Визначення розміру страхових платежів

7.1. Розміри індивідуальних страхових платежів (внесків,
премій) встановлюються страховиками самостійно шляхом добутку
базового платежу та відповідних коригуючих коефіцієнтів.

7.2. Базовий платіж та коригуючі коефіцієнти розраховуються
МТСБУ актуарним методом на основі статистичних даних та рівня
збитковості даного виду страхування в цілому по галузі за останній
розрахунковий період, який становить не менш як один рік.

7.3. МТСБУ передає пропозицію щодо розміру базового платежу,
коригуючих коефіцієнтів та їх обґрунтування до Уповноваженого
органу. Коригуючі коефіцієнти та розмір базового страхового
платежу затверджуються Уповноваженим органом у термін, не більший
за 45 календарних днів з дня подання МТСБУ відповідної пропозиції
до Уповноваженого органу. Якщо протягом такого строку
Уповноважений орган не затверджує розмір базового страхового
платежу та коригуючих коефіцієнтів, то діють їх попередні розміри.

7.4. Розмір страхових платежів щодо "Зеленої картки" не є
предметом регулювання цього Закону.

Стаття 8. Бонус-малус

8.1. Для заохочення безаварійної експлуатації транспортних
засобів, при укладанні договорів обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності більше ніж на півроку,
страховики мають право застосовувати коефіцієнт страхових тарифів
залежно від наявності чи відсутності страхових випадків з вини
осіб, відповідальність яких застрахована, в період дії попередніх
договорів обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності (бонус-малус), який розраховується кожним із
страховиків з урахуванням положень пункту 7.1 статті 7 цього
Закону.

Клас на Коефіцієнт Клас по закінченню строку страхування
початок з урахуванням наявності страхових
строку випадків з вини страхувальника
страхування
0 1 2 3
страхових страхова страхові страхові
виплат виплата виплати виплати

М 2.45 0 М М М

0 2.3 1 М М М

1 1.55 2 М М М

2 1.4 3 1 М М

3 1 4 1 М М

4 0.95 5 2 М М

5 0.9 6 3 1 М

6 0.85 7 4 1 М

7 0.8 8 4 1 М

8 0.75 9 5 2 М

9 0.7 10 5 2 1

10 0.65 11 6 2 1

11 0.6 12 6 2 1

12 0.55 13 6 2 1

13 0.5 13 7 2 1

( Пункт 8.1 статті 8 в редакції Закону N 2902-IV ( 2902-15 ) від
22.09.2005 )

8.2. При укладанні договору обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності страхувальнику присвоюється
клас залежно від частоти страхових випадків, які виникли з вини
особи, відповідальність якої застрахована.

8.3. При укладанні договору обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності вперше страхувальнику
присвоюється клас 3.

8.4. Залежно від кількості страхових випадків, які виникли у
період дії попередніх договорів обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності при укладанні з ним такого
договору на новий строк, застосовується підвищуючий коефіцієнт
страхового тарифу з присвоєнням більш низького класу до
найнижчого - М чи з урахуванням безаварійної експлуатації
транспортного засобу та при відсутності страхових випадків, які
виникли з вини страхувальника, - понижуючий коефіцієнт з
присвоєнням більш високого класу.

Стаття 9. Ліміт відповідальності страховика

9.1. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це
грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату
страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути
визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

9.2. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду,
заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного
потерпілого.

У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим
випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика,
відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

9.3. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду,
заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на
одного потерпілого.

Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному
страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного
договору обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з
урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.

9.4. До договорів обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності та виплат страхового відшкодування за цими
договорами застосовуються норми щодо ліміту відповідальності
страховика, які діяли на дату укладення договору.

9.5. Розміри лімітів відповідальності страховика мають
переглядатися Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції
та індексу споживчих цін.

Стаття 10. Види договорів обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності та територія
дії договорів

10.1. Відповідно до цього Закону укладаються такі види
договорів обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності:

внутрішній договір обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності (далі - внутрішній договір
страхування);

договір міжнародного обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності (далі - договір міжнародного
страхування).

10.2. Внутрішні договори страхування діють виключно на
території України.

10.3. Договори міжнародного страхування діють на території
країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного
страхування, які діють на території країн - членів міжнародної
системи автомобільного страхування "Зелена картка", посвідчуються
відповідним уніфікованим сертифікатом "Зелена картка", що
визнається і діє в цих країнах.

10.4. Під час в'їзду на територію України власник
транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні,
зобов'язаний мати на весь термін перебування такого транспортного
засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного
страхування "Зелена картка" або внутрішній договір страхування
цивільно-правової відповідальності.

Стаття 11. Інформація про договори обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності

Страховик подає інформацію про укладені та достроково
припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності до централізованої бази даних у порядку,
встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке
затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Стаття 12. Встановлення франшизи

12.1. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної
майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не
може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності
страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну
потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи,
розрахованої за правилами цього підпункту.

12.2. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю
та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Стаття 13. Особливості страхування цивільно-правової
відповідальності окремих категорій
громадян України

13.1. Учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені
законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм
транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним
засобом, належним інваліду I групи, у його присутності,
звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності на території України. Відшкодування збитків від
дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи,
проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

13.2. Розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором
страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що
страхувальником є громадянин України - учасник війни, інвалід II
групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,
віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений
транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів
кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності.
{ Пункт 13.2 статті 13 в редакції Закону N 3045-VI ( 3045-17 ) від
17.02.2011 }
{ Стаття 13 в редакції Закону N 2902-IV ( 2902-15 ) від
22.09.2005 }

Стаття 14. Забезпечення права страхувальника щодо вибору
страховика

14.1. Страхувальник має право вибору страховика для укладення
договору обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності.

14.2. Страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в
укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності.
{ Пункт 14.2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

14.3. Нав'язування послуг окремих страховиків органами
державної влади та управління при укладанні договорів
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності
власників транспортних засобів забороняється.

14.4. Забороняється укладання договорів обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності в місцях проведення
реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів та оформлення
дозвільних документів, у місцях контролю наявності страхових
полісів, крім пунктів пропуску через державний кордон України.

Укладання договорів обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності у пунктах пропуску через
державний кордон України здійснюється у порядку, визначеному
Уповноваженим органом.
( Пункт 14.4 статті 14 в редакції Закону N 2902-IV ( 2902-15 ) від
22.09.2005 )

{ Статтю 15 виключено на підставі Закону N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

Стаття 16. Використання страхових сертифікатів міжнародної
системи автомобільного страхування "Зелена картка"

У разі виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в
Україні, до країн - членів міжнародної системи автомобільного
страхування "Зелена картка" власник такого транспортного засобу
зобов'язаний мати чинний договір міжнародного страхування,
посвідчений відповідним уніфікованим страховим сертифікатом
"Зелена картка".

Стаття 17. Укладання договору страхування

17.1. Страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір
страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір
"Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного
законодавства України.

Внутрішні договори обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один
рік. { Пункт 17.1 статті 17 доповнено абзацом другим згідно із
Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

Укладення внутрішніх договорів обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності на строк менший, ніж один рік,
але не менш як на 15 днів допускається виключно щодо транспортних
засобів: незареєстрованих - на час до їх реєстрації, тимчасово
зареєстрованих - на час до їх постійної реєстрації, зареєстрованих
на території іноземних держав - на час їх перебування на території
України. { Пункт 17.1 статті 17 доповнено абзацом третім згідно із
Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

Міжнародний договір "Зелена картка" може укладатися на строк
15 днів, 1 місяць, 2 місяці, 3 місяці, 4 місяці, 5 місяців,
6 місяців, 7 місяців, 8 місяців, 9 місяців, 10 місяців, 11 місяців
або один рік. { Пункт 17.1 статті 17 доповнено абзацом четвертим
згідно із Законом N 3045-VI ( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

Договором внутрішнього страхування протягом строку його дії
може бути визначений період використання транспортного засобу, що
не може становити менш як шість календарних місяців. { Пункт 17.1
статті 17 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають
обов'язковому технічному контролю відповідно до Закону України
"Про дорожній рух" ( 3353-12 ), укладаються страховиками за умови
проходження зазначеними транспортними засобами обов'язкового
технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки
технічного стану визнані технічно справними. { Пункт 17.1 статті
17 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 3565-VI
( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають
обов'язковому технічному контролю, укладаються на строк, що не
перевищує строку чергового проходження транспортним засобом
обов'язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону
України "Про дорожній рух" ( 3353-12 ). { Пункт 17.1 статті 17
доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 3565-VI ( 3565-17 )
від 05.07.2011 }

17.2. Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності є документом суворого обліку, технічний опис,
зразки, порядок замовлення, організації постачання, обліку якого
затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
{ Пункт 17.2 статті 17 в редакції Закону N 2756-VI ( 2756-17 ) від
02.12.2010 }

17.3. При укладенні договору обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний
повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими
страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію
про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки
страхового ризику.

17.4. У разі втрати страхового поліса страховик зобов'язаний
протягом семи календарних днів безкоштовно видати дублікат цього
поліса на підставі заяви страхувальника. У разі втрати дубліката
умови його повторної видачі визначаються договором.

17.5. При укладенні договору обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності страховик зобов'язаний
безоплатно видати страхувальнику спеціальний знак, що
затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, та бланк
повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ
зразка, а також перелік представників страховика, уповноважених
виконувати функцію такого страховика щодо опрацювання претензій в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
У разі втрати або використання бланка повідомлення про
дорожньо-транспортну пригоду страховик на підставі письмової заяви
страхувальника зобов'язаний безоплатно видати йому новий бланк
такого повідомлення.
{ Статтю 17 доповнено пунктом 17.5 згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005; в редакції Закону N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

17.6. Особливості укладення договорів обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності встановлюються у
порядку, визначеному Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
{ Статтю 17 доповнено пунктом 17.6 згідно із Законом N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }

Стаття 18. Дострокове припинення договору страхування з
ініціативи страхувальника

18.1. Дія договору обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності може бути достроково припинена:

18.1.1. за письмовою вимогою страхувальника, про що він
зобов'язаний повідомити страховика не пізніше ніж за 30 днів до
дати припинення дії договору страхування та надати оригінал поліса
страховику;

18.1.2. у разі виходу транспортного засобу з володіння
страхувальника проти його волі або знищення транспортного засобу;

18.1.3. з інших підстав, передбачених законом або договором.

18.2. У разі дострокового припинення договору обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності страховик, за умови
відсутності виплат страхового відшкодування за цим договором,
повертає страхувальнику частку страхового платежу, яка
обчислюється пропорційно періоду страхування, що залишився до
закінчення терміну дії договору, з утриманням, у передбачених
законом випадках, понесених витрат на ведення справи, але не
більше 20 відсотків цієї частки, вилучає страховий поліс та анулює
його.

Стаття 19. Дострокове припинення договору страхування з
ініціативи страховика

19.1. У разі коли виплачена сума відшкодування за чинним
договором перевищила сумарний ліміт відповідальності страховика
(76500 гривень), дія договору може бути припинена в
односторонньому порядку з ініціативи страховика.

У цьому випадку страховик зобов'язаний письмово повідомити
страхувальника протягом 24 годин. Договір вважається дійсним
протягом 10 календарних днів з дня надіслання повідомлення щодо
припинення договору.

19.2. Якщо забезпечений транспортний засіб відчужується і
власник не подав заяву про припинення договору страхування,
договір припиняється з дня відчуження такого транспортного засобу.

Стаття 20. Чинність договору страхування у разі ліквідації
страховика

20.1. У разі ліквідації страховика, правонаступника якого
встановлено, договори страхування зберігають свою силу до
закінчення строку дії такого договору.

20.2. У разі ліквідації страховика за його власним рішенням
визначені договором обов'язки цього страховика виконує
ліквідаційна комісія.

20.3. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених
законом органів обов'язки по договорах обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія.
Обов'язки, для виконання яких у страховика, який ліквідується,
недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання
обов'язків у повному обсязі гарантується коштами МТСБУ.

Стаття 21. Забезпечення обов'язковості страхування
цивільно-правової відповідальності

21.1. З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на
території України забороняється експлуатація транспортного засобу
(за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено
коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу)
без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності, чинного на території України, або поліса
(сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою
організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з
якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого
страхування.

Стосовно транспортних засобів, які не беруть участі в
дорожньому русі, укладення договору страхування є необов'язковим.

Транспортний засіб має відповідати вимогам пункту 1.7
статті 1 цього Закону з моменту прийняття участі в дорожньому
русі. На транспортному засобі його власник зобов'язаний розмістити
спеціальний знак, що надається страховиком при укладенні такого
договору страхування. Порядок розміщення зазначеного знака
встановлюється Уповноваженим органом за поданням МТ СБУ.

Положення цього пункту не поширюється на осіб, які звільнені
від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності
згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону.

21.2. Контроль за наявністю договорів обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів здійснюється:

Державтоінспекцією МВС України при складанні протоколів щодо
порушень правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ) та оформленні
матеріалів дорожньо-транспортних пригод; { Абзац другий пункту
21.2 статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3565-VI
( 3565-17 ) від 05.07.2011 }

органами Державної прикордонної служби України під час
перетинання транспортними засобами державного кордону України.

21.3. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі
особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс
(сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам
органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

21.4. У разі експлуатації транспортного засобу на території
України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність,
встановлену законом.
{ Стаття 21 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 }

Розділ III
ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ СТРАХОВОГО
ВІДШКОДУВАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Стаття 22. Відшкодування шкоди, заподіяної третій особі

22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до
лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому
цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті
дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої
особи.

22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними
особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна
майну.

22.3. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода,
передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ). Така шкода відшкодовується у
встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23
Цивільного кодексу України ( 435-15 ). При цьому страховик
відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті
9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування,
визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком,
сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної
пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну
шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23
Цивільного кодексу України ( 435-15 ), таке відшкодування у
розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у
скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Стаття 23. Відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю
потерпілого

Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті
дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна
шкода), пов'язана:

з лікуванням потерпілого;

з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

із стійкою втратою працездатності потерпілим;

із смертю потерпілого.

Стаття 24. Відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням
потерпілого

24.1. У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються
обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням,
утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого
у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням,
лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

24.2. Витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземних
державах, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено із
страховиком чи МТСБУ.

24.3. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально
відповідним медичним закладом.

Стаття 25. Шкода, пов'язана з тимчасовою втратою
працездатності потерпілим

У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим
відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним
закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи
потерпілого оцінюються в таких розмірах:

для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим
договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена
відповідно до норм законодавства України про працю;

для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, -
неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за
попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та
доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була
тимчасово непрацездатною;

для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не
меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним
законодавством.

Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних
розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний
доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній
до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом
фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному
статусі.

Стаття 26. Відшкодування шкоди, пов'язаної із стійкою втратою
працездатності потерпілим

26.1. У зв'язку із стійкою втратою працездатності потерпілим
відшкодовуються доходи, не отримані потерпілим у результаті
стійкої втрати потерпілим працездатності (інвалідності), які не
відшкодовуються за рахунок іншого обов'язкового виду страхування.

26.2. Страхове відшкодування за шкоду, пов'язану із стійкою
втратою працездатності, виплачується не рідше одного разу на
місяць до відновлення працездатності потерпілого.

За умовами договору або за поданням потерпілого до страховика
та за погодженням із страховиком страхове відшкодування може бути
виплачене у вигляді одноразової компенсації.

26.3. Якщо потерпілий, який навчається на денному (очному)
відділенні закладу освіти, в результаті стійкої втрати
працездатності не має можливості продовжувати навчання на денному
(очному) відділенні, страховиком чи МТСБУ оплачується його
навчання на заочному відділенні акредитованого закладу освіти
України.

26.4. Якщо потерпілий, у якого настала стійка втрата
працездатності, має можливість освоїти одночасно нову професію з
метою отримання доходів від праці, яка сумісна з його теперішнім
станом здоров'я, страховиком чи МТСБУ оплачується його професійна
освіта, що відповідає освіті того ступеня, яка була у потерпілої
особи на момент дорожньо-транспортної пригоди.

26.5. Потерпілим, які на момент настання страхового випадку
не одержували доходів, у зв'язку із стійкою втратою працездатності
відшкодовуються витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням,
утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого
у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням,
лікуванням та доглядом у домашніх умовах та купівлею лікарських
препаратів.

Стаття 27. Шкода, пов'язана із смертю потерпілого

27.1. Право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із
смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні
потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

27.2. У зв'язку із смертю годувальника в результаті
дорожньо-транспортної пригоди право на страхове відшкодування
мають:

діти (в тому числі усиновлені) - до досягнення ними
повноліття;

непрацездатна вдова (вдовець), непрацездатні батьки - до
відновлення ними працездатності, а також працездатна вдова
(вдовець), якщо у сім'ї є діти віком до восьми років;

інші члени сім'ї, які знаходилися на утриманні потерпілого.

27.3. Страхове відшкодування виплачується, якщо смерть
потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди настала
протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є
прямим наслідком такої дорожньо-транспортної пригоди.

27.4. У зв'язку із смертю годувальника відшкодовується
частина неотриманих доходів потерпілого, яка кожному утриманцю
належала б при його житті, за вирахуванням пенсій, наданих
утриманцям внаслідок втрати годувальника. Порядок вирахування
відшкодування утриманцям визначає Кабінет Міністрів України
( 1776-2004-п ).

27.5. Витрати на поховання мають бути обґрунтовані та
відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про
смерть та документів, які підтверджують такі витрати.

27.6. За умовами договору або за поданням одержувачів
страхового відшкодування та за погодженням із страховиком таке
відшкодування може бути виплачено у вигляді одноразової
компенсації.

Стаття 28. Шкода, заподіяна майну

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди
майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд,
технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих
у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для
доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи
забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця
дорожньо-транспортної пригоди.

Стаття 29. Шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного
засобу

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються
витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу
з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому
законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень,
зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з
місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того
власника чи законного користувача транспортного засобу, який
керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної
пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо
транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на
стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію
транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
( Стаття 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005 )

Стаття 30. Шкода, пов'язана з фізичним знищенням
транспортного засобу

30.1. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо
його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та
власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично
знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо
передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до
законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують
вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

30.2. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням
транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується
різниця між вартістю транспортного засобу до та після
дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації
транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

30.3. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним,
відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає
вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та
витратам по евакуації транспортного засобу з місця
дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного
засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Стаття 31. Шкода, пов'язана з пошкодженням дороги, дорожніх
споруд та інших матеріальних цінностей чи їх
фізичним знищенням

Шкода, пов'язана з пошкодженням дороги, дорожніх споруд та
інших матеріальних цінностей чи їх фізичним знищенням, - це
різниця між вартістю відповідного об'єкта до та після
дорожньо-транспортної пригоди.

Стаття 32. Випадки, коли шкода не відшкодовується

Відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не
відшкодовує: ( Абзац перший статті 32 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )

32.1. шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого
транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає
цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;

32.2. шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу,
який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

32.3. шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які
знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив
дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно
до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР );

32.4. шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому
транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

32.5. шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого
транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в
офіційних змаганнях;

32.6. шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій
сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом
радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в
іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової
ядерної сполуки чи її ядерного компонента;

32.7. шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду
транспортного засобу;

32.8. шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з
коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння,
біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів,
грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів,
філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;

32.9. шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної
пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і
групових порушень громадського порядку, військових конфліктів,
терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі
транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою.

Стаття 33. Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної
пригоди, яка може бути підставою для здійснення
страхового відшкодування (регламентної виплати)

33.1. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може
бути підставою для здійснення страхового відшкодування
(регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до
такої пригоди, зобов'язаний:

33.1.1. дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху
обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди;

33.1.2. вжити заходів з метою запобігання чи зменшення
подальшої шкоди;

33.1.3. поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди,
про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження
страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;

33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня
настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати
страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених
статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про
дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також
відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та
пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій
транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати
зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

33.2. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю
лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності
травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих
транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у
них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або
перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу
та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти
повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення
зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце
дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку
інформувати Державтоінспекцію МВС України про її настання.

Страница 1 2 3

© Все права защищены. 2008-2009
Контакты | Реклама на сайте
При использовании материалов ссылка на Автомир Мариуполя обязательна. (Для интернет-изданий — гиперссылка).
АвтоПоиск - подержанные авто. Автобазар Система Orphus